На фасаді ліцею №1 відкрили ще чотири анотаційні дошки, присвячені полеглим Героям-випускникам: Захарію Гребенєву, Максиму Гунченку, Андрію Стельмащуку та Тарасу Угеру.

На одній із анотаційних дощок фото Андрія Стельмащука. Він був радіотелефоністом стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А4125. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Солодке Волноваського району Донецької області. Матір полеглого Героя, пані Надія, пригадує їхню останню розмову. Жінка розповідає: Андрій відчував, що прощається, тому заповів їй бути сильною та, незважаючи ні на що, продовжувати жити.

"Як для кожної мами, син є найрідніший. Я втратила у своєму житті – це найдорожче, що могло бути. Він у мене був сильний, мужній, він був справжнім патріотом України. Він не зміг бути осторонь, пішов сам, добровільно. І останній день, коли приїхав, сказав: "Мам, я їду попрощатися". І сказав мені такі слова: "Мамо, ти в мене сильна, ти маєш бути готова до всього і все маєш пережити". І я дякую Богу, що в мене був такий син. Він сказав: "Хто піде, як не я, як не мій брат, наші сусіди? Ми повинні захищати нашу державу, свою Україну". І я не пережила цієї втрати сина, але мені його слова, що я сильна, я мушу бути сильна, і я мушу це все... не пережити, бо це не переживеться до останнього подиху, але він зі мною, він завжди для мене, як і всі хлопці, які загинули", – розповідає мама полеглого Героя пані Надія.

Максим Гунченко солдат-стрілець 1-го відділення охорони 5-го батальйону охорони військової частини Т0910. Героїчно загинув біля селища Красна Гора в районі міста Бахмута Донецької області. Посмертно нагороджений орденом “За мужність” III ступеня та удостоєний звання “Герой України”.