4 жовтня жителька села Пукова Рогатинської громади Катерина Йосипівна Ковбаса святкувала свій 100-річний ювілей. Про це повідомили в Рогатинській міській раді.

Катерина Йосипівна Ковбаса (по матері Боришевська) народилася в 1925 році. Зростала і виховувалась у багатодітній родині. Однак освіта в сім’ї теж була не на останньому місці. Батьки давали своїм дітям усі можливості жити краще, ніж вони самі. Катерина теж отримала шість років школи. А дванадцятирічною вже йшла з мамою на поле жати пшеницю і працювала на рівні з дорослими. Робота горіла в її руках. А що батько Катерини був знатним кравцем на всю округу, то й дочка захопилася шиттям. Ще змалечку з непотрібних шматків матерії, що падали зі столу батька, Катерина шила собі ляльки. Дитяче захоплення переросло у справу життя. І вже згодом Катерина Йосипівна могла пошити геть усе: від плаття чи спідниці - до зимового пальта. Обшивала, так би мовити, усеньке село.

У 1947 році Катерина вийшла заміж. Народився син Богдан. А далі була праця, щоденна важка праця. Вдень – у колгоспі, ввечері – за швейною машинкою. Як вона сама казала: «У роботі я молилася, у молитві - відпочивала». Власне ці слова і стали її життєвим кредо. Бо коли минулися сили працювати, молитва стала її життям, а вервичка - незмінною супутницею старенької. А ще син Богдан, який завжди поруч. Він став маминими руками, які колись були її крилами, а зараз притомилися за довге і непросте життя.

Втім столітній ювілей вийшов далеко за рамки родинного свята, бо крім найближчих – сина, онуків, правнуків, довгожительку вітали усім селом. У місцевій церкві звучала особлива молитва за здоров’я пані Катерини. Ювілярка приступила до Таїнства Сповіді та Причастя. Линули щирі вітання, співали многая літа, чим зворушили стареньку до сліз.