Відійшов у засвіти відомий український скульптор Михайло Дмитрів, автор пам’ятника Василю Стефанику в Коломиї.
Син сотника УПА, закатованого у Львові в тюрмі на Лонського. Мати – учасниця національно-визвольних змагань, репресована. Тавро сина «ворогів народу» переслідувало його багато років аж до відновлення незалежності України. Його проекти збирали пилюку в шухлядах, йому відмовляли у фінансуванні робіт, а пам’ятник Стефанику в селі Ясенові Бродівського району він виготовив за власні кошти. Монумент був виготовлений на замовлення Кирила Стефаника, однак тодішній режим не дозволив встановити його в Русові, оскільки автор – син бандерівців. Так шедевр опинився в колгоспі імені Стефаника Бродівського району. На прохання скульптора громада села Ясенова категорично відмовилася подарувати власність Дмитріва Коломиї, тоді він разом з меценатом Богданом Гульчієм виготовили новий пам’ятник.
Михайло Дмитрів випромінював навдивовижу тепле внутрішнє світло, був м’яким та інтелігентним, справжнім аристократом духу.
Народився 25 травня 1950 у с. Вовчухи Городоцького району Львівської області в родині переселенців з Надсяння. Закінчив Київський художній інститут (1979; викл. академік В. Бородай, І. Макогон). Член Національної Спілки художників України (1989).
У 1979–80 роках працював в агенції «Телепресреклама» (Київ), учителював. 1979 року був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі і змушений переїхати в с. Мала Снітинка Фастівського району на Київщині. Тут три роки був малярем будівельної бригади радгоспу «Фастівський». З 1993 року – керівник дитячої художньої студії образотворчого мистецтва при Малоснітинському (Фастівський р-н) осередку, того ж року очолив товариство «Просвіта».
Член-кореспондент Української Академії геральдики.
Учасник республіканських, всесоюзних, міжнародних (Польща, Чехія, Канада та ін.) художніх виставок та симпозіумів зі скульптури.
Роботи зберігаються у Меморіальному музеї-садибі К. Стеценка (с. Веприк Фастівського р-ну), Івано-Франківському краєзнавчому музеї.
В його творчому доробку: пам'ятники «В. Стефаник» (1979, с. Ясенів Бродівського р-ну Львівської обл.), (2023, Коломия), «К. Стеценко» (1983, с. Веприк), «С. Крушельницька» (1985); книзі «Кобзар» (1991, м. Косів Івано-Фр. обл.), жертвам більшов. репресій (1996, м. Городок Львів. обл.) та жертвам голодомору (1997, с. Паляничинці Фастів. р-ну), «Поранений Ангел» (1998); погруддя «В. Стефаник» (1980), «Поет В. Герасим'юк» (1988); меморіальна дошка «І. Франко та О. Загаєвич» (1993, с. Вовчухи); медалі «Народженим у місті-герої Києві», «100 років від дня народження К. Стеценка» (обидві 1982 рік), «Земля і люди» (1984), «М. Бойчук» (1990); композиції «Пієта (Операція „Вісла“)» (1999), «Адам і Єва» (2002), «Кармен» (2003); скульптури для церкви Ольги і Володимира (1992, м. Гамілтон, Канада), «Адам і Єва», «Кармен» (обидві – 2002), «Монах» (2003; усі – в Австрії).
Лауреат Літературно-мистецької премії імені Володимира Косовського (2009).
«75 років відміряла доля Михайлові Дмитріву. Життєвий шлях пройшов достойно як вірний син української землі й незмірно талановитий скульптор, що залишив по собі неоціненну творчу спадщину. Вічная пам'ять! Співчуття родині…», - повідомили у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
Приєднуйтесь до нашого каналу в Телеграмі та сторінки у Фейсбуці, щоб дізнаватись про найважливіші новини.
