Івано-Франківський міський суд виніс вирок щодо уродженця Івано-Франківська, якого підозрювали в убивстві кримінального авторитета, що сталось у грудні 2018 року на вулиці Хотинській.

За версією слідства, у листопаді 2019 року обвинувачений із ще однією невстановленою особою отримали доручення від невстановленої особи на вбивство кримінального авторитета.

Для цього обвинувачений зі спільником придбали пістолет-кулемет Зразок 61 «Скорпіон» під 7,65-мм пістолетний патрон «Браунінг», а також патрони до нього. Крім того, придбали автомобіль «Renault Laguna» на іноземній реєстрації та почали приховано стежити за жертвою, вивчаючи розпорядок його дня та маршрути руху.

30 грудня 2018 року нападники приїхали у двір будинку, де проживав потерпілий. Близько 14:00 вони вчинили стрілянину, в результаті якої потерпілий отримав численні ушкодження життєво-важливих органів, від яких той помер на місці події.

Нападники втекли на автомобілі «Renault Laguna», який згодом виявили спаленим на вулиці Джерельній. Там виявили і пістолет-кулемет. Через пожежу значна кількість доказів була знищена.

На місці стрілянини виявили кулі та гільзи, які, як згодом показала експертиза, були випущені зі знайденого пістолета-кулемета.

У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав.

Він повідомив, що через 2-3 місяці після події був зупинений патрульними поліцейськими для перевірки стану сп'яніння на пристрої «Драггер». Патрульна сказала йому сплюнути, після чого він пройшов тест та поїхав далі.

«Влітку 2019 року отримав повістку у цій справі, допитали як свідка, повідомив, де був 30.12.2018. У матеріалах справи вказано, що відібрали взірець його ДНК під час допиту у справі з приводу конфлікту з сусідом дівчини. Дійсно, проводився такий допит, тривав у межах 5-10 хв, підписував протокол наданою кульковою ручкою. Слідчий хотів ще відібрати відбитки пальців, запитав, чи має право відмовитися, слідчий відповів ствердно, тому відмовився від цієї дії. Жодними серветками не користувався - не було потреби. Свідків цієї слідчої дії та відеофіксації не було. З потерпілим не знайомий, хоча й знав, хто він. Не спілкувалися, конфліктів чи неприязних стосунків не було, навіть не віталися. На час події мав 2 телефони, один з яких використовував для особистих дзвінків (iPhone), другий - звичайний кнопковий використовував для робочих цілей, міг його залишати вдома. Про підозру повідомили тривалий час після події і вже не міг по відеозаписах з камер торгового центру чи інших підтвердити своє місце знаходження у день події, оскільки так довго записи камер не зберігаються», - йдеться у вироку суду.

Один із свідків повідомив, що у день вбивства бачив двох підозрілих чоловіків поблизу міського озера, які заприскували свої сліди газовим балончиком, маскуючи таким чином запах. Оскільки бачив їх приблизно з 25-30 метрів, обличчя не розгледів, упізнати їх не може.

Ще один свідок-таксист повідомив, що між 14 та 15 годинами підвозив двох чоловіків, які сіли на вулиці Мазепи і вийшли біля військової частини на вулиці Чорновола. Обоє були в капюшонах, один вищий, другий нижчий, обидвоє худощаві, розмовляли суржиком жителів сходу України, не знали назв вулиць, намагалися пояснювати, куди їх відвезти, дуже поспішали. Однак, за показами свідка, обвинуваченого бачить вперше.

Слідство володіло великим масивом даних з камер відеоспостережень та даних мобільних операторів з двох телефонів обвинуваченого.

Суд прийшов до висновку, що в убивстві брало участь щонайменше дві особи. Стрілець виконував постріли з вікна на задньому сидінні під час руху автомобіля. Стеженням за загиблим відбувалось з 19 грудня.

За версією обвинувачення, підозра грунтується на трьох твердження: 1) 19-20 грудня номер обвинуваченого працював у час фіксації автомобіля «Volkswagen Passat» у дворі будинку потерпілого; 2) 21 грудня зафіксовано рух автомобіля обвинуваченого на вулиці Набережній позаду автомобіля «Renault Laguna», який використовувався під час убивства; 3) на гільзі, вилученій з місця події, виявлено ДНК обвинуваченого.

На думку суду, рух автомобіля обвинуваченого позаду автомобіля, що використовувався під час убивства, зі значно більшою ймовірністю міг бути випадковістю і не доводить причетності його до убивства.

На думку суду, базова станція (вул.Бельведерська, 32) покриває як місце проживання потерпілого, так і місце проживання обвинуваченого, який міг використовувати вказаний абонентський номер, перебуваючи вдома, а не в автомобілі біля будинку потерпілого.

Стосовно ДНК на гільзі вилученій на місці стрілянини виникло найбільше проблем.

«Пройшло понад півроку після виявлення на місці події гільзи 30.12.2018 до виявлення на цій стріляній гільзі згідно висновку експерта від 04.07.2019 ДНК-профілю. На час виявлення ДНК-профілю на гільзі у обвинуваченого 11.04.2019 вже були негласно відібранні зразки ДНК на кульковій ручці і 2 серветках. Суд звертає увагу, що під час НСРД - негласного відібрання зразків у обвинуваченого 11.04.2019 аудіовідеофіксація цієї слідчої дії не проводилася. Як ствердив обвинувачений, жодними серветками під час підписання пояснень не користувався. Також суд звертає увагу, що згідно протоколу НСРД, обвинувачений спершу взяв продезінфіковану кулькову ручку, підписав нею пояснення, а тоді повитирав руки двома серветками. При цьому, згідно висновку експерта на кульковій ручці слідів ДНК, достатніх для встановлення ДНК-профілю, не виявлено. У той же час, згідно висновку експерта достатні для ідентифікації сліди ДНК виявлено на гільзі, яка була вистріляна з вогнепальної зброї, тобто на гільзі, яка могла мати порівняно з кульковою ручкою, якою писав обвинувачений, незначну площу контакту з рукою чи будь-яким біологічним середовищем, у подальшому контактувала з вогнепальною зброєю (у патроннику), з порохом, дією високої температури, тертям у стволі та саундмодераторі під час здійснення пострілу, а після цього гільза ще контактувала з поверхнею, на якій й була виявлена, а також була об'єктом балістичних досліджень», - йдеться у вироку суду.

Відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах - наукових публікаціях (зокрема, публікації у Віснику ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2020 , вип.3 (91), д.ю.н., проф. Р.Л.Степанюка) на гладкій поверхні сліди, придатні для одержання ДНК-профілю, зберігаються протягом 7 днів. Непридатними для генетичної ідентифікації є ті об'єкти, які піддавалися впливу факторів, руйнуючих ДНК. Наприклад, вплив високої температури під час пострілу з вогнепальної зброї знищує ДНК на стріляних боєприпасах (т.5 а.с.73-79).

«За таких обставин у суду є обгрунтовані сумніви щодо потрапляння клітин з ДНК-профілем обвинуваченого на гільзу з місця події до вбивства, а не випадково після нього. Суд наголошує, що виявлений ДНК-профіль на гільзі з місця події є фактично єдиним, при чому отриманим за сумнівних обставин доказом ймовірної причетності обвинуваченого до вбивства потерпілого. Будь-які інші докази, у тому числі записи камер спостереження і покази свідків, які б могли вказати на обвинуваченого як причетну до вбивства чи придбання, перенесення, зберігання вказаних в обвинувальному акті вогнепальної зброї і боєприпасів особу - відсутні», - йдеться у вироку суду.

Суд визнав обвинуваченого невинуватим у пред'явленому за п.п.5, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України обвинуваченні та виправдав його за п.п.5, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Запобіжний захід у виді застави у розмірі 630600 грн, після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 630600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) грн повернуть заставодавцю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Приєднуйтесь до нашого каналу в Телеграмі та сторінки у Фейсбуці, щоб дізнаватись про найважливіші новини.