На 82-році життя помер український письменник Василь Стефак, уродженець Коломийщини. Про це повідомив колишній завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, заслужений журналіст України, Василь Лизанчук.

Стефак Василь Федорович народися 20 лютого 1942 у с. Рунгури Коломийського р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл. Закінчив Вижницьке художнє училище, ф-т журналістики Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка (1971). Працював у місцевій та республіканській молодіжній пресі; 1993–2002 – заступник начальника управління внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації.

Прозаїк, перекладач. Автор творів зб. оповідань «Далекий птах» (1973), повісті «День» (1977), романів «Хочу журавля» (1980), «Що нового під сонцем» (1984), «По той бік ночі» (2006; 2008), зб. оповідань «Весняна ворожба» (2002), «Примови проти темряви», зб. поезій «Примха посеред літа», художньо-документального видання «Рунгури» (2002), «Барви високої долі» (2009); статей, есеїв у ЗМІ. Окремі твори публікували білоруською, рос., болгарською, грузинською, литовською, молдавською, угорською та узбецькою мовами.

Переклав укр. мовою твори рос. письменників: повість А. Приставкіна «Золота хмарина ночувала» (1990), роман В. Гроссмана «Життя і доля» (1991).

Лауреат низки літ. премій, зокрема премії ім. Ірини Вільде та премії ім. Б. Лепкого. Заслужений працівник культури України.

Член НСПУ з 1974.

Приєднуйтесь до нашого каналу в Телеграмі та сторінки у Фейсбуці, щоб дізнаватись про найважливіші новини.