16 січня жителю с. Вороненко Базюку Івану Олексійовичу виповнилося 100 років. Про це повідомили у Поляницькій сільській раді.

Базюк Іван Олексійович, народився 16 січня 1923 року у с.Чорна Тиса Закарпатської обл. У сім'ї Базюка Олекси було четверо дітей, серед яких Іван був найстаршим.

У школу ходив у Чорній Тисі, але тільки до 6 класу, бо після 5 класу був змушений піти працювати, так як захворів батько, а Іван був найстаршим хлопчиком у сім'ї. Працював у "резовці обробленого дерева". Пізніше тато навчив хлопця "тесати" дерево, що неабияк пригодилось Іванові у дорослому житті.

У 1944-1945 році служив у мадярській армії, був на фронті, який у той час проходив під Коломиєю. Також Іван літо проводив з татом на полонині, був погоничем корів і биків.("на той час у полонині було 42 бики", пригадує Базюк І.О.). Саме на полонині трапився нещасний випадок із татом Івана, який помер літом на свято Іллі у 1947.

У 1948 році молодий Іван на прохання вуйка Базюка, перейшов жити у Вороненку і одружився.

Тут Іван Олексійович сам заготовив і натесав дерева, побудував хату, сам зробив двері, вікна, а ще меблі у дім: точені ліжка і столи, креденс для посуди, шафу для одягу. Все своїми руками, любов до роботи з деревом і навчання тата дали свої плоди.

Разом з дружиною прожив 58 років у своєму домі і вже 17 років живе сам.

Пізніше на замовлення робив "столєрку": дерев'яні вікна, двері.

Крім того самостійно навчився ветеринарної справи. Пригадує, як серед ночі приїхали по нього і він їхав спасати корову.

Багато за життя бачив і пережив, всього не розповісти, адже прожити століття - це дійсно не поле перейти.

«Представники сільської ради висловили вдячність ювіляру за його добросовісну, невтомну працю, виховання дітей, онуків та правнуків за яскравий приклад людяності, мужності, сили волі, порядності. Побажали йому родинного затишку, шани, радості й турботи від рідних», - йдеться у повідомленні.

Приєднуйтесь до нашого каналу в Телеграмі та сторінки у Фейсбуці, щоб дізнаватись про найважливіші новини.