Долинський районний суд виніс вирок щодо 39-річного водія, який скоїв смертельну аварію у Долинському районі.

6 березня 2019 року приблизно о 20.00 обвинувачений, керуючи автомобілем марки «Citroen Jumpy», рухався в с.Шевченковому Долинського району. В цей час його смугою руху в зустрічному для нього напрямку правим краєм проїзної частини йшов пішохід, а поруч з ним у тому ж напрямку по узбіччі рухався інший пішохід. При безпосередньому наближенні до пішоходів водій проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху транспортного засобу, аж до його зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на останнього.

Пішохід зазнав важких ушкоджень, від яких на місці події наступила його смерть.

«Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочину при викладених в обвинувальному акті обставинах. Суду пояснив, що десь близько 20.00 год. 06 березня 2019 року повертався з роботи та їхав в сторону центральної частини с.Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області. По дорозі обігнав інший автомобіль, трохи відволікся і відчув удар. Коли вийшов з автомобіля, то побачив чоловіка, який тримався за лікоть і сказав, що його дзеркалом зачепило по руці та що з ним був ще товариш, однак він втік. Вони вирішили пошукати цього товариша, було темно, світили фонариками з телефонів, але не знайшли. На машині був пошкоджений бампер, фара і скло. На наступний день він почув, що під час ДТП загинула людина і пішов у поліцію та повідомив, що вчинив ДТП. Після вчинення аварії добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки. У вчиненому кається, обіцяє подібного ніколи не вчиняти та просить суд суворо його не карати», - йдеться у вироку суду.

Читайте також: Водійка, яка не втримала авто на трасі, отримала два роки позбавлення волі

Потерпілий суду пояснив, що пішохід, який загинув під час ДТП, був його батьком. Свідком події він не був і знає про неї тільки зі слів інших людей. На даний час обвинувачений повністю відшкодував завдану злочином шкоду, тому претензій до останнього він не має та від цивільного позову відмовляється.

Колишня дружина потерпілого повідомила в суді, що проводився слідчий експеримент, однак протокол його проведення складений неправильно, оскільки не заповнено всі графи, в них є прочерки. Вважає, що обвинувачений залишив людину помирати. Зверталась в прокуратуру, щоб відкрили провадження за ст. 135 КК України.

Згідно висновку експерта, відбулось зіткнення автомобіля з потерпілим, коли останній перебував у вертикальному положенні і був обернений до автомобіля передньою поверхнею тіла. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі загиблого виявлено етиловий спирт в концентрації відповідно: 2,05 та 4,62 промілле. Така концентрація може відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеню.

Відповідно до висновку експерта, характер, множинність, важкість та локалізація тілесних ушкоджень дають підстави вважати малоймовірним, що життя потерпілому можна було врятувати при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.

При заданому слідством комплексі вихідних даних та за умови, що безпосередньо перед ДТП водій рухався автомобілем із заданою швидкістю 90 км/год., водій не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування. Причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, стали обставини, які пов`язані із невідповідністю дій водія вимогам пунктів 12.4 та 12.3 Правил дорожнього руху України.

Суд визнав обвинуваченого винним у вчиненні злочину, передбаченого с. 2 ст. 286 КК України та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнив обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 (три) роки, поклавши на нього згідно зі ст. 76 КК України такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця роботи та проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок виніс суддя Іван Лицур за участю прокурорів - Мельника В.М., Рудого О.Б.