27 вересня на 92 році життя та 26 році священичого служіння упокоївся в Бозі багатолітній професор Івано-Франківської духовної семінарії, Теологічного інституту (нині – Академія Івана Золотоустого), Івано-Франківської медичної академії митр. прот. Іван Козовик. Про це повідомили в Івано-Франківській Архієпархії УГКЦ.

Розпорядок заупокійних богослужінь за слугою Божим отцем Іваном Козовиком:

27 вересня (п'ятниця)

19:00 - священичий парастас в Архікатедральному соборі (м. Івано-Франківськ)

28 вересня (субота)

09:30 - Чин священичого похорону в Архікатедральному соборі (м. Івано-Франківськ)

Митрофорний протоієрей Іван Козовик народився 12 лютого 1928, с. Данилівці, тепер Зборівськогорайону Тернопільської області. 1941 року вступив до ювенату (малої семінарії) отців Редемптористів, закінчивши курс навчання у 1944 році вступив до новіціяту Чину Найсвятішого Ізбавителя. У 1957 році закінчив факультет класичної філології Львівського університету ім. І. Франка. Від 1957 року – викладач Івано-Франківської медінституту, 1971-1978 викладач, завідуючий кафедрою латинської мови, 1978-1994 завідуючий курсу латинської мови при кафедрі іноземних мов, доцент.

Від 1994 – один із засновників і перших професорів Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного Інституту, від 1995 – віцеректор, а відтак – декан філософського і богословського факультету Івано-Франківської Теологічної Академії (нині – Академія Івана Золотоустого).

Був серед засновників осередку Товариства української мови в медінституті. Після виходу УГКЦ з підпілля очолив Спілку християнського відродження. 13 серпня 1994 відбулися його ієрейські свячення, які довершив єпископ-ординарій Івано-франківської єпархії УГКЦ світлої пам’яті Владика Софрон Дмитерко.

Доки мав сили о. Іван Козовик щоденно відправляв ранкову Службу Божу в катедральному соборі Воскресіння Христового. Часто виступав в радіопередачах на богословську тематику, плідно працював як науковець. В його творчому доробку понад 50 праць на науково-методичну, філологічну, історичну, релігійну та філософську тематику. Автор і співавтор 3-х підручників латинської мови для мед. інститутів і медичного училища, підручників для студентів-богословів «Онтологія», «Космологія», «Історія філософії» і «Антропологія», перекладу з пол. мови книги Папи Івана Павла II «Дар і Таїнство», низки статей з античної літератури, краєзнавства і релігієзнавства. Виконав титанічну працю при виданні «Катехизму Католицької Церкви» укр. мовою, що підтверджує його високе реноме одного з найкращих в Україні знавців класичної латини і греки.

Серед визначних праць також слід виділити: «Словник античної міфології»; «Історія філософії»; «Екзорцизм: міф чи реальність?»; «Чи людина має душу? Яка вона?»; «Екзорцизм: міф чи реаль­ність? – Вид. 2-ге, випр. і доп.».

За свою невтомну та сумлінну працю був нагороджений найвищими церковними нагородою – митрою, а також двома золотими хрестами з прикрасами.