Нові подробиці і деталі законопроекту про українську мову розкрив віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко. За його словами, до другого читання в законопроект будуть внесені зміни.
Серед них те, що Закон про українську мову, який Верховна Рада має намір у березні ухвалити в другому читанні, не може регулювати використання мови у приватному житті. Також документом передбачено тривалі перехідні періоди для впровадження норм, які можуть викликати суперечки в суспільстві, повідомляє Цензор.НЕТ
Посадовець зазначив, що закон регулюватиме використання української мови в усіх сферах суспільного життя: у ЗМІ, судочинстві, діяльності установ і органів влади, рекламі. Також він передбачатиме створення комісії із питань української мови, посади уповноваженого з питань мови, а також відкриття безкоштовних курсів для її вивчення. Згідно з законом, всі держслужбовці повинні пройти сертифікацію на знання державної мови.
В. Кириленко вважає, що цей проект найкращий. Він унормовує використання української мови практично в усіх сферах суспільного життя (окрім приватного). Він стосується норм застосування української мови в публічних сферах - державної роботи, самоврядування, освіти тощо, а не особистого спілкування людей між собою.
Кириленко повідомив, що в статтях і розділах законопроекту, які викликатимуть дискусії, передбачені перехідні періоди терміном 5-7 років. Наприклад, моменти з програмним забезпеченням, коли все комп'ютерне забезпечення має передбачати наявність призначеного для користувача інтерфейсу українською мовою. Бо нині більшість програм русифіковані, тому потрібен час, щоб була можливість переналаштуватися.
Також, за словами віце-премєр-міністра, перехідні періоди стосуватимуться мови реклами, книг тощо.
А застосування мов національних меншин і корінних народів у тій чи іншій сфері буде регулюватися окремим законом. І у цьому законі, що стосується телебачення, радіопрограм, друкованих ЗМІ, передбачені преференції для цих ЗМІ, якщо вони видаються або транслюються, наприклад, мовою корінного народу. Припустімо, коли йде мова про кримських татар, квоти менше, і вони набагато більше мають можливість у теле- і радіопрограмах користуватися кримськотатарською мовою - мовою корінного народу.
