Богдан Томенчук: Система настільки відшліфована, що форсмажорні обставини можуть бути тільки у разі землетрусу або тотального апокаліпсису

Завершилася реєстрація на цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання, понад 350 тисяч потенційних абітурієнтів у всій Україні висловили своє бажання скласти тестування. З огляду на карантинну реальність у багатьох з них виникає чимало різних запитань та побоювань. Чи відбудеться ЗНО цього року? Чи вплине карантин на якість процедури іспиту? Чи можна провести ЗНО в онлайн-форматі? За роз’ясненнями ми звернулися до директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдана ТОМЕНЧУКА. Наше інтерв’ю відбувалося телефоном, адже сьогодні в дистанційному форматі працюють не лише освітні заклади та інші структури, а й журналісти зокрема.

«Якщо у нинішній напруженій ситуації скасувати пробне ЗНО,

то на бойовому тестуванні отримаємо 100 відсотків людей,

які не пройшли «курс молодого бійця»

– Завершилася реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання, якою вона була цього року? Скільки вступників зареєструвалося?

– Близько 47 000 потенційних вступників з чотирьох областей, які обслуговує Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти, – Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Закарпатської, – зареєструвалося на зовнішнє оцінювання. З них понад 15 тисяч осіб – із Прикарпаття.

Реєстрація пройшла у штатному режимі. Єдине, за чим дуже шкодую, що не було почуто пропозиції ІФРЦОЯО – скоротити термін реєстрації в частині доступу до відповідної бази на місцях. Цілком реально пройти цю частину реєстрації за два тижні. Це дало б можливість реагувати в часі на різні обставини, наприклад, такі, які виникли тепер. За цієї умови ми мали би набагато більше простору і часу для маневру.

– Чи були форсмажорні ситуації, адже завершення реєстрації на ЗНО відбувалося вже під час карантинних заходів?

– Їх не було. Хочу заспокоїти всіх: система зовнішнього оцінювання настільки відшліфована та комп’ютиризована батьками-засновниками, що форсмажорні обставини можуть бути тільки у разі землетрусу або тотального апокаліпсису. Тут гріх не згадати Ігоря Лікарчука, Володимира Винника, про франківських причетних скромно змовчу. Закінчення реєстрації провели у штатному режимі, в чіткій співпраці з «Укрпоштою» та «Новою поштою». Це наші партнери у надсиланні листів, і вони працювали, як годинники. Дякую їм за це.

– Цього року пандемія вплинула на освітні процеси загалом та пробне і бойове ЗНО зокрема, змістивши їх у часі. Все ж коли і в якому форматі вони пройдуть?

– Рішення – в процесі ухвалення, воно ще не визріло. Все залежатиме від того, коли насправді завершиться карантин, «Галичина» про це вже писала (про можливі дати тестувань читайте у матеріалі «Цьогорічні ЗНО та вступна кампанія до ВНЗ України можуть відбутися наприкінці літа або аж у вересні-жовтні». – Авт.). Хочу наголосити, що всі процеси відбудуться в повноцінному форматі.

– Цьогорічні одинадцятикласники побоюються, що пробне ЗНО може не відбутися у звичному форматі…

– Пробне оцінювання пройде, як потрібно. Якщо в цій напруженій ситуації забрати пробне ЗНО, то на «бойовому» тестуванні отримаємо 100 відсотків людей, які не пройшли «курс молодого бійця». Якщо якісь потурання можливі на пункті пробного ЗНО, то на «бойовому» вони недопустимі. Там потрібні люди, які знають, як поводитись на пункті тестування. Це дуже важливо. Щороку майже 50 відсотків учасників «бойового» ЗНО проходять через школу пробного оцінювання, тут не так йдеться про тести і про якесь вибіркове порівняння знань, як про навики поведінки на пунктах тестування. І це основна причина того, що пробне ЗНО відбудеться.

– Чи не позначиться відтермінування в часі на якості пробного та основного ЗНО? Чи не будуть цьогорічні вступники в програші?

– Не думаю, що вони будуть в «прольоті». На якість процесів це не вплине, можливо, додасть нам роботи, бо все це буде припадати на пік літніх відпусток, тому потрібно думати, як гідно вийти з цих обставин.

«Система зовнішнього оцінювання, як жодна інша,

готова до всіх викликів»

– Наскільки українська освіта загалом та система ЗНО зокрема були готові до тих викликів, які приніс за собою коронавірусний карантин, і чи вдалося адекватно на них зреагувати?

– Думаю, що система зовнішнього оцінювання завдяки першопрохідцям, які заклали її стійкість, як жодна інша, готова до всіх викликів. Не можу цього сказати про українську освіту, зважаючи на парадокси, які виникли з дистанційним навчанням.

– Генеральний директор директорату вищої освіти МОН Олег Шаров на своїй сторінці у фейсбуці написав, що ситуація з карантином активізувала атаки на ЗНО, тобто з'явилося чимало охочих провести іспити у закладах вищої освіти. На Вашу думку, чому цього не варто робити? І чому варіант скасування цього року незалежного оцінювання є неприпустимим та найгіршим сценарієм розвитку ситуації?

– Думаю, що вже залишилося дуже мало тих, хто пам’ятає «золоті» часи вступних іспитів. Переконаний, колійові стрілки української освіти не можна переводити на рух назад, якщо ми хочемо зберегти можливість рівного доступу дітей до вищої школи і все інше, що з цього випливає. Можливо, в появі таких «диспетчерів» чітко проглядається груповий інтерес, але загальнонаціональних вигод тут не існує. Глянемо на це очима пандемічного страху. Адже якщо говорити про те, що учасники ЗНО будуть концентруватися на пунктах тестування, то з таким же ризиком вони будуть гуртуватися навколо приймальних та екзаменаційних комісій. Тому в рішенні скасувати ЗНО немає організаційних та антиепідемічних переваг. А «хосен» з того, що може принести повернення до старого способу вступу, очевидний.

«Організувати ЗНО в онлайні реально,

якщо на це спрямувати зусилля і кошти»

– Нині всі згадали про дистанційне навчання та активно його застосовують у школах, коледжах та університетах. А чи можна перевести ЗНО у віртуальний простір? Чи реально складати незалежне оцінювання в онлайн-режимі?

– Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти свого часу дуже далеко просунувся у цій частині. Ще майже 10 років тому з організаційною підтримкою колег з інших регіональних центрів в експериментальному плані провели онлайн-тестування для 50 000 осіб з усієї України одночасно. Наш досвід показує, що реально організувати ЗНО в онлайні, якщо на це спрямувати зусилля і кошти. Можна піти комбінованим шляхом: частину предметів протестувати в онлайні, решту – в офлайні.

Шкода, що заникали ідею навчально-екзаменаційних центрів, де діти тестувалися би перманентно, раз безоплатно, а всі інші рази – за власні кошти. Наше завдання не в тому, аби показати, що абітурієнт не гідний навчатися, а в тому, щоби він у результаті кількаразових спроб скласти ЗНО рано чи пізно дійшов до того рівня, котрий задовольняє всіх – вищу школу і його.

Мені дуже жаль, що, умовно кажучи, ті хлопці, які забезпечили свого часу програмно-апаратні можливості проведення масового тестування в онлайні, пішли влаштовувати свою долю поза системою зовнішнього оцінювання. Вони – комп’ютерники із золотими головами, а держава чітко продемонструвала незацікавленість у них як таких.

– Але для того, щоб перевести ЗНО в онлайн, потрібно підготувати зовсім інші тести, щоб унеможливити те, що вступник просто знайде відповіді на них у підручнику чи інтернеті…

– Нинішній гіркий світовий досвід показує, що це робити конче… Всі наразі помічені ризики подоланні. Та й шкода від них нікчемна порівняно із ризиками відсутності онлайн-тестування. Якраз у навчально-екзаменаційних центрах це можна було би робити в офлайні, тобто без доступу до інтернету. Але загалом треба ставити такі запитання, відповідей на які в інтернеті не існує, а якщо хтось і захоче їх там шукати, то він стільки часу витратить на пошук, що не встигне виконати і половини завдань. Тут усі ризики легко обійти. Наголошую ще раз: питання мають бути такі, на які готових відповідей немає, а якщо абітурієнт буде шукати якусь додаткову інформацію, аби осмислити завдання і піти далі, то це тільки на користь його знанням з конкретного питання, але на шкоду його ж результатові з усього тесту. Мрію, щоб хоча б одне тестування ЗНО грунтувалося на таких запитаннях і в умовах ґаджетової «вседозволеності», адже ми також маємо тестувати вміння вступника здобувати знання на ходу і в непередбачуваних умовах.

– Чимало цьогорічних абітурієнтів через карантин випали зі свого звичного графіка підготовки до ЗНО, адже немає можливості ходити чи їздити до репетиторів, не всі можуть працювати дистанційно. На Вашу думку, як можна ефективно підготуватися до незалежного оцінювання в умовах карантину?

– Підручник, підручник і ще раз підручник. Ну і трохи інтернет. Для того, хто навчений здобувати знання, а не зазубрювати їх, складнощів немає жодних. Цей стрес мав би піти освіті на користь.

Редактор відділу газети “Галичина”