Порівняно з першим туром президентських перегонів цього разу кількість звернень до міліції з приводу порушення виборчого законодавства значно зросла. Найбільш пильними в цьому плані виявилися представники Партії регіонів. Наприклад, голова її богородчанського осередку протягом 3—5 лютого направив понад два десятки повідомлень з цього приводу.

Переважно вони стосувалися порушення правил передвиборної агітації. Таке враження, що у представників цієї партії ніби завдання було якесь: накопати якнайбільше крамоли. Її знаходили навіть у надрукованому в одній з газет зверненні представників політичних сил і депутатів, де закликалося (цитуємо): «Прийдемо всі на вибори і підтримаємо одного з кандидатів». А в іншому випадку надійшов сигнал, нібито одна особа проголосувала на певній дільниці, хоча й не була внесена до її виборчих списків. Але під час перевірки з’ясувалося, що це неправда.

Були також звернення про погрози, які надходили на стільникові телефони, або й напряму до членів виборчих комісій від тієї  ж партії. Ще одна особа поскаржилася, що огорожу в неї обклеїли плакатами з портретом, так би мовити, «не її» кандидата в президенти. А на деяких виборчих дільницях доходило й до фізичного з’ясовування стосунків між певними особами. Наприклад, у Косівському районі чоловік після того, як не знайшов себе у виборчих списках, а голова комісії відмовилася його туди внести, вдарив жінку. Працівники міліції, котрі чергували на дільниці, затримали його, і наразі вирішується питання про притягнення чоловіка до відповідальності.
Ще також були повідомлення про начебто спробу купівлі голосів на користь одного з кандидатів. В одному випадку навіть вказали, що цим займалися двоє молодих людей, котрі приїхали на червоних «Жигулях». Гроші пропонували невеликі — від 300 до 400 гривень за голос.

Найбільш серйозне звернення було з Калуша, де в суботу голова місцевого осередку Партії регіонів повідомив міліцію, що йому зателефонували на стільниковий з інформацією про замінування приміщення. На місце події виїхали працівники вибухотехнічної служби НДЄКЦ УМВС в області та кінологи з псом, натренованим на пошук вибухівки. Факт замінування не підтвердився.

У Галицькому районі також стався дивний інцидент. 7 лютого на подвір’я одного з місцевих жителів зайшли п’ятеро невідомих і пробили три колеса в його автомобілі. Зловмисники, як потім встановили, прибули на двох автомобілях — джипі «Тойота» та ВАЗ-2110. Про цю подію було повідомлено міліцію. Незабаром на трасі було помічено «десятку», водій якої не зреагував на вимогу автоінспектора зупинитися, а спробував втекти. Під час переслідування машина, яка належить жителеві Івано-Франківська з далеко не слов’янським прізвищем, врізалася в кучугуру снігу і застрягла. З неї вистрибнули двоє людей, які кинулися навтьоки. Але їх затримали. З приводу свого вчинку вони мовчать, правоохоронці також не дають жодних коментарів. Та, як нам стало відомо з інших джерел, власник автомобіля, в якому пробили колеса, підвозив до виборчої дільниці людей похилого віку.

Суд працював цілодобово

Як розповів голова Івано-Франківського окружного адміністративного суду Петро Черепій, перед другим туром президентських виборів у суді розглянуто п’ять справ. Дві з них стосувалися визнання протиправними дій членів окружних виборчих комісій з приводу агітації за конкретного кандидата. По територіальному виборчому округу № 90 таку скаргу було задоволено, й апеляційна інстанція залишила рішення в силі, а по виборчому округу № 86 у задоволенні позову відмовили, бо до суду звернувся неналежний позивач. Хоча, в принципі, дії виборчої комісії також визнано протиправними.

По територіальному виборчому округу № 88 було скасовано рішення щодо постанови окружної виборчої комісії про неналежне виконання своїх обов’язків її секретарем. У цьому випадку було порушення процедурних моментів. За таке рішення згідно з вимогами законодавства мали б проголосувати восьмеро членів комісії, а їх було лише семеро,  тобто не було необхідного кворуму.

Також до Адміністративного суду звернувся голова надвірнянського осередку Партії регіонів зі скаргою на голову райдержадміністрації та редактора однієї з газет. На думку позивача, голова РДА, будучи посадовою особою, не мав права агітувати за конкретного кандидата у зверненні, опублікованому газетою. Щоправда, цей позов був відхилений, бо і в цьому випадку йшлося про неналежного позивача. Проте незабаром він знову надійшов до суду, вже від особи, яка має юридичне право звертатися з такого приводу. Однак справу залишили без розгляду, тому що суд не встиг з об’єктивних причин прийняти щодо неї рішення за дві години до початку голосування.

Принагідно Петро Черепій зауважив, що суду довелося працювати в доволі складних умовах. Держава не забезпечила суд жодними матеріальними засобами для нормального здійснення судочинства. Був випадок, коли о другій годині ночі надійшла апеляційна скарга, яку потрібно було доставити до вищої інстанції, розташованої у Львові, до шостої години ранку. Це довелося робити самому судді, котрий разом із помічником за поганих погодних умов відвіз необхідні документи, як ми зрозуміли, власним автотранспортом.

Також вистачало роботи і в Івано-Франківському міському суді. Сюди традиційно зверталися з приводу уточнення списків виборців. і також традиційно найбільше скарг надійшло в неділю — 117. Загалом, починаючи з 2 лютого, суд розглянув 196 таких скарг, з яких було задоволено 145.