Калуш входить до десятка найбільш екологічно небезпечних регіонів України: понад 10 млн. тонн солевих розсолів, так званих хвостів, нині переповнили міські сховища, 15 проваль зафіксовано на території міста, а полігон токсичних відходів, зокрема гексахлорбензолу, таїть непередбачувану біду. Цього року на січневому загальноміському референдумі 97% калушан підтвердили, що живуть у зоні екологічного лиха. Тож вівторкові відвідини Калуша з робочою поїздкою для Президента України Віктора Ющенка не були випадковими: глава держави переконаний, що реагувати треба негайно, навіть блискавично. Як на державному рівні, так і шляхом звернення до відповідних міжнародних інституцій.

У Калуші щонайперше Президент України оглянув низку об’єктів, які потенційно є найнебезпечніші на території Калуського промислового вузла, — Домбровський кар’єр, хвостосховище № 2, полігон токсичних відходів, місце торішнього западання землі біля людських осель.

Під час наради в Калуській міській раді за участі глави держави було розглянуто три головні питання: стан екологічної і техногенної безпеки в Україні, напрями нейтралізації загроз у зв’язку з погіршенням ситуації та шляхи вирішення калуських проблем. «Те, що ми побачили і проаналізували, — проблема не тільки Калуша, а й усієї хімічної галузі України: держава на межі екологічної катастрофи.

Кар’єр з хімічними відходами — за п‘ятдесят метрів від ріки Сівки, що реально загрожує Дністру. А потужності хвостосховищ уже використано на понад сто відсотків. Полігон токсичних відходів, своєю чергою, — справжня міна сповільненої дії. Це несе в собі загрозу екологічної катастрофи загальноєвропейського масштабу», — зазначив у своєму виступі Президент України. і пообіцяв, що РНБО України дасть відповідь щодо статусу території Калуша і шляхів повернення до життя Калуського калійного заводу.

У тому, що місто Калуш треба невідкладно оголошувати зоною екологічного лиха, Президента України підтримали і міністри охорони навколишнього природного середовища України — Григорій Філіпчук та з питань надзвичайних ситуацій — Володимир Шандра. Серед основних причин виникнення екологічної небезпеки зазначали хронічне недофінансування та нестворення жодних умов для інвестування. Величина таких капіталовкладень, на думку учасників наради, мала б становити понад три млрд. грн. Назвавши ситуацію в Калуші «зрадою національних інтересів» та «оцінкою роботи урядів», глава держави наголосив на невідкладності не тільки статутного визначення території екологічної небезпеки, а й відповідного відображення джерел фінансування у Держбюджеті.

У робочій нараді в Калуші взяли участь представники Секретаріату Президента України, уряду, РНБО, місцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування, науковці, експерти та ін.

Учора в другій половині дня відбулося позачергове засідання РНБО під головуванням Президента В. Ющенка, на якому одне з двох питань стосувалося надзвичайної екологічної ситуації в Калуші.